Вот сочинение на украинском, прочитайте плиз»!!!! - лучшее сочинение

Чего тут смеяться, плакать надо. Я немного поисправляла, хотя бы перепиши без орфографических и русизмов. Стиль я не трогала, это выше моих сил. Сама доработай.
Музика як життя...Вона непередбачувана і хаотична. Їй не властиві чіткі межі, вона не містить жорстких правил. В ній - оригінальна історія, в ній - зеркальне відображення нашої душі.В неї різна доля і різні глядачі, проте, один лиш автор. (незрозуміло, якого автора ти мала на увазі, на мій погляд тут потрібне уточнення) Вона, неначе, різнобарвна річка, яка інколи буває швидкоплинною і бурхливою, інколи - рівною і спокійною, інколи - теплою і холодною... Лише ніколи не знаєш, куди виведуть її береги, вона здатна підносити до краю вічності, підкорюючи слухача і його біль, її порозуміння приходить раніше розуміння розумом. Вона вгамовує пекельний вогонь в наших серцях, вона підносить нас на лебединих крилах небесного склепіння. Вона - творить людину... Музика - це мистецто, в якому переживання, настрої, ідеї, відображаються/передаються поєднанням/сукупністю звуків і тонів. А що таке звук? Кажуть, звук починається з тиші. Інколи, темними ночами, я чую неземну музику, моя фантазія створює ірреальні (фантастичні) химери, це, неначе, таємнича магія, що обволікає свідомість і дозволяє ясніше відчути через її звучання хитре переплетіння всієї гами емоцій, що існують у Всесвіті. Музика створює життєвий фон, проте, благочинний вплив музичної діяльності, схильний поглиблювати потік свідомості, безпідставно знехтувано юним товариством, яке звикло до поверхневого сприйняття як музики так і оточуючого середовища взагалі.
Нещодавно я бачила відеоролик з виконанням двох найпрекрасніших композицій: "Медлей" і "Ностальгія", виконаних цинською скрипкою і вірменським дудуком. Головним затівником концерту був мультиінструменталіст Яні Хрисомоліс. Звучання скрипки в поєднанні з дудуком, підносить до піку блаженства, нагадуючи про присутність духу предків. Здається, що божественна сила відносить тебе далеко в засніжені, неосяжні гори, де ти, звільнений від ув"язнення повсякденних побутових турбот, син ночі, тебе ласкаво колихає срібний місяць, зорі, заворожуючи, співають колискову. Тебе не лякає самотність. Це - міф, ти в товаристві з гармонією, природою, своїм духом..
Колись, нота „До” сказала: "Люди дивні і слабкі істоти, ми невидимі, незбагненні, але спроможні скерувати людські почуття, ми володіємо їхніми серцями, а вони не навчились хоча б чути нас".
Нота „Мі” задумалась, дивлячись далеко в небосхил на пташиний політ і промовила : " Людська біологія мізерна порівняно з можливостями людської душі, невідомою вченим і законам фізики. Люди не існують - вони відважно змагаються, вони не сплять - вони перероджуються, вони не ходять - їхні душі літають, як он той білокрилий птах, що до Бога прагне, вони не посміхаються - вони щасливі, вони не нудять світом - вони самотні, вони не бояться (в начале было продолжение, а здесь его уже нет?), вони не здатні (то же самое), вони не чують - вони відчувають... (опять появилось…)
(если честно, корявенько, НО зато видно, что сама писала) Много незаконченных и не до конца выраженных мыслей.

Непередбачувальна--- непередбачувана
Жорстоких--- жорстких
Орігенальна--- оригінальна
Гамми--- гами
Знехтуван--- знехтуваний
Звикшого—это не по украински
Благотворний—благочинний
Напрекрасніших—найпрекрасніших
Виконанні--Виконані
Армянським—вірменським
Засніженні—засніжені
Увязнення—про апостроф не забудь
Одинокість—самотність
Компанії--товаристві
Виражаються – висловлюються, відображаються/передаються
Невидемі—невидимі
Небозвід—небосхил
Боряться—змагаютьсяборються
Мне не нравится: теплою і холодною, підкорюючи богів, лебединих крилах небесного склепіння.

Сочинения для 6 класса

Комментарии закрыты.